У Львові під асфальтом знайшли уламки хрестів із могил січових стрільців: фото

Номери могил та інші фрагменти написів дають змогу досить точно встановити, на чиїх похованнях стояли зруйновані хрести.

Уламки надгробків з могил січових стрільців у Львові

Уламки надгробків з могил січових стрільців у Львові / © Іван Щурко

Під час земляних робіт на вул. Сахарова, 56 у Львові працівники «Львівобленерго» виявили близько 15 фрагментів бетонних хрестів із могил Українських січових стрільців та вояків Української галицької армії. Частина уламків має збережені тризуби та фрагменти написів.

Про знахідку повідомляють місцеві Telegram-канали.

Співзасновник громадської ініціативи «Незнаному воякови» Іван Щурко у коментарі ZAXID.NET розповів, що працівники обленерго прокладали кабель і натрапили на ділянку, замощену бетонними уламками.

Спочатку їх сприйняли за звичайне каміння чи будівельний матеріал, однак згодом на фрагментах помітили тризуби та написи.

На одному з уламків вдалося прочитати ім’я стрільця

Після виявлення символіки та написів земляні роботи зупинили, а працівники зв’язалися з представниками громадської ініціативи. За словами Щурка, на одному з фрагментів досить чітко читається напис: «Стрілець УГА Гриць Гучок, помер 22 грудня 1919 року».

© Іван Щурко

За даними дослідника, на первісному меморіалі 1930-х років ця могила мала номер 196. Щурко припускає, що Гриць Гучок міг померти від поранень у шпиталі або перебуваючи у польській тюрмі.

«У грудні 1919 року УГА вже була на Вінниччині або Житомирщині, затиснута з усіх боків. До того ж це був пік епідемії тифу», — пояснив він.

Номери могил та інші фрагменти написів дають змогу досить точно встановити, на чиїх похованнях стояли зруйновані хрести. За попередньою оцінкою, виявлені уламки можуть походити щонайменше з п’яти-шести різних хрестів.

Іван Щурко зазначив, що відновити їх шляхом склеювання вже неможливо. Водночас фрагменти мають значну історичну цінність, оскільки дозволяють ідентифікувати конкретні поховання та досліджувати історію знищеного меморіалу.

Уламки передали на Янівський цвинтар

Знайдені фрагменти зібрали та спільно з благодійним фондом Pro Memoria і ЛКП «Муніципальна обрядова служба» перевезли на Янівський цвинтар. Там їх планують дослідити та зберегти для подальшої музеєфікації.

За словами Щурка, два з виявлених фрагментів, імовірно, можуть походити не з Янівського, а з Личаківського цвинтаря, де також існував стрілецький меморіал. Остаточно встановити їхнє походження мають після детальнішого дослідження.

«Два фрагменти, ймовірно, є з Личаківського цвинтаря, де також був стрілецький меморіал. Треба їх детальніше вивчити, і тоді будемо знати точно», — сказав дослідник.

На Янівському цвинтарі було понад 700 могил

Янівський цвинтар у Львові у міжвоєнний період був одним із головних місць вшанування полеглих українських військовиків. На території меморіалу було понад 700 могил Українських січових стрільців та вояків Української галицької армії. У 1930-х роках над похованнями встановили бетонні хрести, виконані за зразком давніх козацьких хрестів. ZAXID.NET також зазначає, що меморіал був місцем паломництва та вшанування полеглих.

Однак наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років меморіал був знищений радянською владою. У 1969–1971 роках бетонні хрести на могилах демонтували та руйнували. Частину отриманих уламків використали як матеріал для мощення території в районі нинішньої вулиці Сахарова та прилеглих вулиць, після чого поверх них поклали асфальт. За свідченнями очевидців, бетонні фрагменти привозили кількома вантажівками для підсипання дороги.

Таким чином, рештки знищеного меморіалу фактично опинилися під міською інфраструктурою. Саме під час земляних робіт у цьому районі в різні роки їх продовжують знаходити.

Подібні фрагменти знаходили тут і раніше

Нинішня знахідка не є першою. За даними, наведеними Іваном Щурком, ще у 1988 році під час земляних робіт у цьому районі виявили кілька фрагментів знищених хрестів.

У 1990 році українські активісти знайшли залишки близько 100 стрілецьких надгробків у районі перетину вулиць Сахарова, Куликівської та Бойківської. Тоді стало очевидно, що значна частина матеріалів з демонтованого меморіалу була використана під час облаштування доріг.

Частина зруйнованих хрестів, за словами дослідників, досі може перебувати під асфальтом. Земляні роботи «Львівобленерго» в районі Сахарова тривають, тому фахівці не виключають нових знахідок.

Відновлений меморіал відрізняється від знищеного

У 1996–1998 роках меморіал УСС-УГА на Янівському цвинтарі відновили. Нові бетонні хрести створювали з максимальною схожістю до надгробків, які стояли тут до знищення радянською владою.

Водночас між старими та відновленими хрестами є певні відмінності. Зокрема, на оригінальних хрестах тризуб поєднувався з хрестом як єдиний композиційний елемент. На відновлених надгробках цього елемента вже немає.

Саме тому знайдені під час земляних робіт фрагменти мають значення не лише як частини конкретних поховань, а й як оригінальні елементи знищеного військового меморіалу. Їхнє подальше дослідження може допомогти точніше відтворити історію поховань та вигляд Янівського меморіалу до його знищення.

Нагадаємо, раніше у Польщі скандальний депутат європарламенту та польського Сейму Ґжеґож Браун публічно пошкодив молотом пам’ятник на місці поховання воїнів УПА.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie